content start

Трагедія Бабиного Яру

80 років тому – 29 вересня 1941-го – в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту.

Гітлерівці вбивали євреїв і до Бабиного Яру. Проте саме Київ став першим у Європі містом, де знищили всю єврейську громаду.

За десять днів перед цим, 19 вересня 1941 року, до Києва увійшли війська 6-ї німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала фон Рейхенау. Вони рухалися в напрямку Хрещатика двома колонами – вулицями Кирилівською та Великою Васильківською.

Ніхто з киян ще не знав, що двома місяцями раніше, в липні, рейхсмаршал Ґерінґ видав директиву про розроблення заходів щодо “остаточного вирішення єврейського питання в Європі”. Йшлося про поголовне винищення єврейського народу. Нікому також не спадало на думку, що саме Києву доведеться першим випробувати на собі оте “вирішення”.

Вибухи на Хрещатику 24 вересня, влаштовані радянською диверсійною групою В. Карташова, нацисти приписали євреям. Це і стало формальним приводом для масових розстрілів – але аж ніяк не справжньою причиною.

Оголошення з наказом всім євреям зібратися вранці 29 вересня “при вул. Мельника – Доктерівський” склали трьома мовами – українською, російською та німецькою. Для чого з’явитися, не пояснили. Але хто не прийде – смерть.

Оголошення, які повісили на стінах будинків, парканах, телеграфних опорах по всьому місту 28 вересня
Підпис до фото,Оголошення, які повісили на стінах будинків, парканах, телеграфних опорах по всьому місту 28 вересня

Надрукували понад 2 тисячі листівок, які 28 вересня розклеїли по всьому місту. Водночас розпустили чутки, ніби євреїв “евакуйовуватимуть” – імовірно, до Палестини. У понеділок 29 вересня десятки тисяч людей почали збиратися біля призначеного місця.

Нескінчений людський потік складався з жінок, малюків, підлітків, старих, інвалідів на возиках, а також немічних, які не могли самі пересуватися – їх несли на ношах. Натомість чоловіки призовного віку були на фронті.

Опинившись у районі, оточеному колючим дротом і поліцією, люди втрачали можливість повернути назад – пастка зачинилася. І навіть коли, просуваючись далі вперед, вони чули гавкіт собак і постріли, порятунку вже не було. “Дорога смерті” починалася від рогу сучасних вулиць Мельникова та Дорогожицької.

29 вересня нацисти розстріляли близько 22 тисяч євреїв. Інших, кого не встигли знищити, запхали на ніч до гаражів танкоремонтного господарства по вулиці Лагерній. Наступного дня їх вбили в Бабиному Яру.

Речі загиблих відвезли на склад, що містився у школі по вулиці Некрасовській, 4. Нацисти передали їх “фольксдойче”. Такий от секенд хенд на крові…

Пам'ятний знак на початку "дороги смерті", встановлений на розі вулиць Мельникова і Дорогожицької
Підпис до фото,Пам’ятний знак на початку “дороги смерті”, встановлений на розі вулиць Мельникова і Дорогожицької

Чимало євреїв не пішли до Бабиного Яру, переховуючись у знайомих. На початку жовтня окупанти влаштували масовий обхід квартир. Виявлених євреїв звозили до тих само гаражів, відтак вантажівками доправляли до Бабиного Яру і вбивали.

Станом на 12 жовтня, за звітами катів, кількість жертв перевищила 51 тисячу. Конвеєр смерті тривав. 14 жовтня автоматні черги знову охопили Бабин Яр – тепер знищили 308 євреїв з числа пацієнтів психоневрологічної лікарні ім. Павлова.

Хлопчик, який читає оголошення "Наказується всім жидам міста Києва...", - це пам'ятник трагічним подіям вересня 1941-го, але водночас і самому Анатолію Кузнєцову, який не дав стерти пам'ять про Бабин Яр
Підпис до фото,Хлопчик, який читає оголошення “Наказується всім жидам міста Києва…”, – це пам’ятник трагічним подіям вересня 1941-го, але водночас і самому Анатолію Кузнєцову, який не дав стерти пам’ять про Бабин Яр

Перша хвиля розстрілів, розпочата 29 вересня, тривала безперервно півтора місяці – до середини листопада 1941-го.

Нищення євреїв виявилося початком інших масових убивств. Далі в Бабиному Яру протягом двох років знищили людей різного етнічного походження і віку. Загалом у тій жахливій місцині знайшли свою смерть понад 100 тисяч людей.

Але були люди, які ризикуючи власним життям, а також життям членів своїх родин, переховували в себе євреїв. Це – українці, поляки, білоруси, татари, росіяни, вірмени, греки та німці. Почесне звання “Праведник Бабиного Яру” отримали понад півтисячі людей.

Станіслав Цалик

content end

content start

Шукаємо таланти

Вже стало традицією, на початку осені, проводити конкурс “Шукаємо таланти” серед здобувачів освіти першого курсу. Не виключенням став і цей навчальний рік. Учні демонстрували свої уміння в вокалі, грали на музичних інструментах, танцювали, декламували вірші.

content end

content start

Всесвітній день прибирання

На передодні Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day» здобувачі освіти Квасилівського професійного ліцею спільно з викладачами та майстрами виробничого навчання вийшли на прибирання території навчального закладу та селища.

content end

content start

Приймальна комісія

Приймальна комісія працює щодня, та чекає на тебе.

У нас Ви можете здобути такі професії:

На базі 9 класів:

  • Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; рихтувальник кузовів
  • Електрогазозварник; рихтувальник кузовів
  • Кухар; кондитер
  • Кухар; тістороб

На базі 11 класів:

  • Електрогазозварник; рихтувальник кузовів
  • Кухар; кондитер

content end

content start

Сторінками історії селища Квасилів

Бібліотекарі закладу освіти спільно з колегами селищної бібліотеки організували та провели із здобувачами освіти літературну мандрівку під відкритим небом “Сторінками історії селища Квасилів”.

Під час літературної мандрівки здобувачі освіти ознайомились з походженням назви селища Квасилів. Окремою стторінкою бібліотекарі розповіли про вагомий внесок чехів-поселенців в історії селища, згадали про відкриття пам’ятної дошки з нагоди відзначення 150 річниці заснування чеського Квасилова.

Здобувачі освіти виявили зацікавленість до історії селища, де вони на даний час навчаються та проживають.

content end

content start

Безпека дорожнього руху

З метою виконання заходів спрямованих на попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму в закладі освіти відбулися заняття з здобувачами освіти. Заняття провели офіцери поліції сектору ювенальної превенції Рівненського районного управління.

Метою занять було формування у дітей навичок безпечного поводження на вулицях під час літніх канікул.

content end

content start

Василь Стефаник – сила таланту

150 років тому — 14 травня 1871 року — народився український письменник, майстер експресіоністичної новели Василь Семенович Стефаник.

 Він написав не так уже й багато – його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Стефаникові новели вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю і художньою досконалістю Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. Його твори стилі, глибоколіричні, що порівнює їх із народною піснею.

 До найбільш вражаючих  новел Стефаника належать “Катруся” і “Новина” “Кленові листки”, “Діточа пригода”, “Мати” , “Камінний хрест”, “Палій” та інші.

Бібліотека ліцею для своїх користувачів підготувала книжково виставку-вшанування “Василь Стефаник – майстер психологічної новели» і провела літературну годину «Я свою душу пустив у душу народу». Здобувачі освіти переглянули виставку під відкритим небом “СтефаникOnline” подивилися фільм «Дорога. Василь Стефаник» документального серіалу „Гра долі”.

content end

content start

Безпечна дорога додому

З метою попередження травматизму в наслідок дорожньо-транспортних пригод в закладі проведено Національний урок з безпеки дорожнього руху “Безпечна дорога додому”.

Під час уроку були використані відеоматеріали та стенди з знаками дорожнього руху. Була привернута увага молоді та педагогічних працівників до правил поведінки на дорогах. Здобувачі освіти поділилися своїми історіями про дорожньо-транспортні пригоди.

content end

content start

День пам’яті жертв політичних репресій

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня.

На передодні Дня пам’яті жертв політичних репресій були проведені виховні години. Класні керівники розповіли про терор в Україні, про те що його наслідками стало знищення політичної, художньої та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної дипресії та денаціоналізація.

content end