Трагедія Бабиного Яру

80 років тому – 29 вересня 1941-го – в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту.

Гітлерівці вбивали євреїв і до Бабиного Яру. Проте саме Київ став першим у Європі містом, де знищили всю єврейську громаду.

За десять днів перед цим, 19 вересня 1941 року, до Києва увійшли війська 6-ї німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала фон Рейхенау. Вони рухалися в напрямку Хрещатика двома колонами – вулицями Кирилівською та Великою Васильківською.

Ніхто з киян ще не знав, що двома місяцями раніше, в липні, рейхсмаршал Ґерінґ видав директиву про розроблення заходів щодо “остаточного вирішення єврейського питання в Європі”. Йшлося про поголовне винищення єврейського народу. Нікому також не спадало на думку, що саме Києву доведеться першим випробувати на собі оте “вирішення”.

Вибухи на Хрещатику 24 вересня, влаштовані радянською диверсійною групою В. Карташова, нацисти приписали євреям. Це і стало формальним приводом для масових розстрілів – але аж ніяк не справжньою причиною.

Оголошення з наказом всім євреям зібратися вранці 29 вересня “при вул. Мельника – Доктерівський” склали трьома мовами – українською, російською та німецькою. Для чого з’явитися, не пояснили. Але хто не прийде – смерть.

Оголошення, які повісили на стінах будинків, парканах, телеграфних опорах по всьому місту 28 вересня
Підпис до фото,Оголошення, які повісили на стінах будинків, парканах, телеграфних опорах по всьому місту 28 вересня

Надрукували понад 2 тисячі листівок, які 28 вересня розклеїли по всьому місту. Водночас розпустили чутки, ніби євреїв “евакуйовуватимуть” – імовірно, до Палестини. У понеділок 29 вересня десятки тисяч людей почали збиратися біля призначеного місця.

Нескінчений людський потік складався з жінок, малюків, підлітків, старих, інвалідів на возиках, а також немічних, які не могли самі пересуватися – їх несли на ношах. Натомість чоловіки призовного віку були на фронті.

Опинившись у районі, оточеному колючим дротом і поліцією, люди втрачали можливість повернути назад – пастка зачинилася. І навіть коли, просуваючись далі вперед, вони чули гавкіт собак і постріли, порятунку вже не було. “Дорога смерті” починалася від рогу сучасних вулиць Мельникова та Дорогожицької.

29 вересня нацисти розстріляли близько 22 тисяч євреїв. Інших, кого не встигли знищити, запхали на ніч до гаражів танкоремонтного господарства по вулиці Лагерній. Наступного дня їх вбили в Бабиному Яру.

Речі загиблих відвезли на склад, що містився у школі по вулиці Некрасовській, 4. Нацисти передали їх “фольксдойче”. Такий от секенд хенд на крові…

Пам'ятний знак на початку "дороги смерті", встановлений на розі вулиць Мельникова і Дорогожицької
Підпис до фото,Пам’ятний знак на початку “дороги смерті”, встановлений на розі вулиць Мельникова і Дорогожицької

Чимало євреїв не пішли до Бабиного Яру, переховуючись у знайомих. На початку жовтня окупанти влаштували масовий обхід квартир. Виявлених євреїв звозили до тих само гаражів, відтак вантажівками доправляли до Бабиного Яру і вбивали.

Станом на 12 жовтня, за звітами катів, кількість жертв перевищила 51 тисячу. Конвеєр смерті тривав. 14 жовтня автоматні черги знову охопили Бабин Яр – тепер знищили 308 євреїв з числа пацієнтів психоневрологічної лікарні ім. Павлова.

Хлопчик, який читає оголошення "Наказується всім жидам міста Києва...", - це пам'ятник трагічним подіям вересня 1941-го, але водночас і самому Анатолію Кузнєцову, який не дав стерти пам'ять про Бабин Яр
Підпис до фото,Хлопчик, який читає оголошення “Наказується всім жидам міста Києва…”, – це пам’ятник трагічним подіям вересня 1941-го, але водночас і самому Анатолію Кузнєцову, який не дав стерти пам’ять про Бабин Яр

Перша хвиля розстрілів, розпочата 29 вересня, тривала безперервно півтора місяці – до середини листопада 1941-го.

Нищення євреїв виявилося початком інших масових убивств. Далі в Бабиному Яру протягом двох років знищили людей різного етнічного походження і віку. Загалом у тій жахливій місцині знайшли свою смерть понад 100 тисяч людей.

Але були люди, які ризикуючи власним життям, а також життям членів своїх родин, переховували в себе євреїв. Це – українці, поляки, білоруси, татари, росіяни, вірмени, греки та німці. Почесне звання “Праведник Бабиного Яру” отримали понад півтисячі людей.

Станіслав Цалик

Такий захід проводиться з метою ознайомлення майбутніх здобувачів освіти із життям ліцею, напрямами підготовки та професіями. Гості отримали інформацію про особливості вступу та навчання у Квасилівському професійному ліцеї, а дехто з них написав попередню заяву на вступ до нашого закладу освіти. Дякуємо за довіру!

Вишиванка – одяг вільних людей. Це  своєрідний літопис життя,  символ нескореності, сучасна зброя  та нерозривний зв’язок поколінь. Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою душу, а українські воїни одягатимуть їх – Україна непереможна!

У рамках всеукраїнського відкритого інтерактивного конкурсу “МАН-ЮНІОР ЕРУДИТ” на засадах STEM-освіти, учасники від Квасилівського Професійного Ліцею, отримали відповідні сертифікати, а саме: Сертифікат яким відзначений координатор конкурсу отримала Жулавнік Наталія Михайлівна; Сертифікат другого ступеню яким відзначений учасник конкурсу 2021-2022 навчального року в номінації АСТРОНОМ-ЮНІОР отримала Гураль Марія Юріївна. Хочеться побажати нашим учням та викладачам ще більших […]