«Небесна Сотня»…Юнаки, батьки.

Їх імена мені ніколи не забути.

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути

Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

5 років тому в центрі Києва загинуло понад 100 громадян, названих пізніше «Небесною Сотнею». Вони стали жертвами «кривавого водохреща», були  вбитими  у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

Кожен із цієї небесної Сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої  невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, за бажання мати людську гідність і самому обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. Справжня кровопролитна війна. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ.

Вони загинули… Вони стали героями, про яких ми пам’ятатимемо вічно! Прислухаймося у цей день до мови могил. Хай до вух наших дійде голос великих героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас живих промовляють: “Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт”. І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо спокійно глянути у майбутнє.

Я не був героєм і хотів лише жити,
Але пульс зупинився від пострілу ката.
Навіть мертвим я не покину битву,
Я й з неба вам буду допомагати.

 Лиш не зупиняйтесь, вставайте, боріться,
Не може тривати вічно облога!
Нас не зупинить жодна міліція,
Єдиний вихід – це перемога!

20 лютого 2019 року в Квасилівському професійному ліцеї відбувся вечір пам’яті «Герої не вмирають».

На вечорі пам’яті «Герої не вмирають», усі присутні вшанували загиблих героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. Згадали перших загиблих Майдану – Сергія Нігояна,  Юрія Вербицького, Михайла Жизнєвського, героїв Рівненщини – Георгія Арутюняна, Івана Городнюка, Валерія Опанасюка, Олександра Храпаченка , інших. На їх честь декламували вірші, співали пісень про їхню звитягу. Було переглянуто відео про трагічні події 18-20 лютого на Майдані.

Ніхто з присутніх не лишився байдужим до подій лютого 2014 року та подій, що переживає Україна нині.

Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.

Leave a Comment

6 + 15 =